Що за добра-предобра річ пироги з черницями! Хто їх не їв, а ще таких, які спеціяльно вміє варити і приготовляти Хане Ґольдбавм, — жаль сказати, таких, що не їли подібних пирогів, буде мабуть чи не більше на світі від таких, що їли, — той і думкою не здумає і в сні не виснить, яка це добра річ пироги з черницями. Гарячі, маслом облиті, цукром густо посипані вони так і розпливаються в роті. Лейбуньо, малий синок Хани Ґольдбавм, дуже любить їх, так любить, що віддав би за них усе, але то рішучо все на світі, окрім своїх срібних, наскладаних і в шабасовій камізельці зашитих двадцяти ринських. Тих не віддав би вже певно за ні за що в світі.
Жаль тільки, що Хане Ґольдбавм така страшно розумна жінка, така страшно запопадлива і оглядна ґаздиня, така страшно недобродушна мати! Лейбуньо не чув від неї ніколи ласкавого, пещено-
