Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 5. Оповідання (1956).djvu/241

Цю сторінку схвалено
ГЕРШКО ҐОЛЬДМАХЕР
 

Гершко Ґольдмахер, арендар у гірській селі Н., був, як то кажуть, жид з головою. Він зайшов у те село з паном Косціцьким, котрого вмів був цілковито опанувати. Та й зайшов він сюди не як, а прокладаючи панові дорогу. Село Н. належало до дібр камеральних[1], а що тоді була пора великої розпродажі тих дібр, то Гершко винюхав оце село і на зичені гроші впхав сюди убогого шляхцюру[2], бувшого лісничого, чи що. Гершко купував село для себе, — пан був тільки покривкою, бо жидам тоді невільно ще було посідати ґрунтів по селах. Він і не за свої гроші купував, а за позичені в жидівськім кагалі в Дрогобичі, міркуючи добре, що гроші можна буде звернути швидко, бо село куплене було за безцінок. І не помилився. Новий дідич був вдячним і послушним

  1. Добра камеральні — добра державні.
  2. Поляка — дворянина, шляхтича.