впорядковані родинні інтереси, там більше ніж де, перша підстава кар'єри.
Старий Трацький видивився на нього з-під своїх насуплених брів і випустив із рота такий клуб тютюнового диму, що з цілої його голови тільки й всього стало видно, що шпакуватий, гребенем угору настобурчений чуб.
— Про стан наших інтересів? — сказав він. — Що ж, виробляй собі, як хочеш!
— Але може б тато були ласкаві показати мені книжки, рахунки?
— Книжки? Рахунки? Ніяких книжок ані рахунків у мене нема, хіба тільки рахунки тих грошей, що посилав тобі та братам твоїм.
— І то треба переглянути, — сказав з незрушеним спокоєм Ґустав, — але я думав про книжки та рахунки з ведення господарства.
— Ніяких таких книжок ані рахунків у мене нема.
— Нема? А як же тато господарство ведуть?
— Так веду, як умію. Що зробимо, те й зроблене; що кому треба заплатити, плачу; що продати, продаю сам, не оциганить мене ніхто. Ну, а видатків крім на вас та на сплату процентів у мене, як знаєш, дуже мало. Ніщо й рахувати.
— Алеж татку, то половина руїни не вести рахунків! От татко кажуть щось про довги. Що це за довги? У кого затягнені? На який процент? Як стоять сплати? Адже це все доконечно треба знати і наперед з кожним крейцаром