човен прилюдної опінії раз направо, то знов наліво, як власне потрібно для національних інтересів. На це треба поперед усього відваги — і ця є в мене. Потім потрібне для цього також матеріяльне забезпечення, незалежне від журналістики. Рептильних фондів я не можу брати, алеж на адміністраційнім та автономічнім полі найдеться немало гарних посад, де праці мало, а плата нічого собі. Одну з таких посад я, власне, угледів для себе. Пан з великою бородою обіцяв мені вже свою протекцію. Та коли б ваша ексцеленція захотіли кинути на вагу й своє важке слово… Зрештою, запевняю вашу ексцеленцію, що так чи сяк, я переміню свою журналістичну тактику відповідно до виложених оце мною поглядів, і після завтра у вступній статті зроблений буде перший крок у тім напрямі. Більше не кажу нічого, але надіюсь, що ваша ексцеленція будуть задоволені».
Ніколи ще його ексцеленція не сміявся так сердечно, як по відході цього лютого опозиційника й одинокого польського демократа в Галичині. Та бо й справді це не був жарт! Його знання людської душі збагатилося при тім значно, а який же чоловік міг би при такім збагаченню здержатися від сердечної радости.
Отже й не диво, що його ексцеленція був дуже зацікавлений сьогоднішнім нумером «Сінника Польського». Не диво також, що розсердився дуже, не знайшовши на своїм столі так дуже дожиданого нумеру. Він живо побіг до телефону.
Дзінь-дзілінь.
