Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 20. Переклади (1962).djvu/89

Цю сторінку схвалено

не у фляшці щось біле, неозначене: це була маленька рука рознощиці, відірвана в лікті, захована таким способом, коли не можна було зберегти і покласти ось тут на стіл ціле нещасне тіло з розірваним бомбою животом.

Вкінці Сальва встав і президент розпочав переслухання. Противенство виявилося виразно аж до трагізму: тут суд присяжних в тіні, безіменний, що мав уже думку, вироблену під натиском загального переполоху, що засів тут на те, щоб засудити, — а тут оскаржений в повнім, яснім світлі, сам, нещасний, серед чотирьох жандармів, обтяжений злочинами цілої раси. Зрештою п. Дельомбардієр зараз прийняв супроти нього тон погорди й обридження. Він не був чоловіком нечесним, був одним із останніх репрезентантів давнього урядництва, совісного і простодушного, але новочасних вимог він не розумів зовсім і поводився з винуватими професіонально строго, мов біблійний Бог. А маленька фізична хиба, що затроювала його життя, це була шепелявість; це по його думці була головна перешкода, що не дала йому на судейськім уряді розвинути своїх прикмет геніяльного бесідника. Вона остаточно зробила його злобним аж до дикости, нездібним до лагідности інтеліґентного чоловіка. Коли він підняв свій тоненький, пискливий голосок при перших питаннях, дехто в залі почав посміхатися. Він чув це. Цей чоловік, такий комічний, відбирав і ту дрібку поваги, яку ще мала ця розправа, де ходило про життя чоловіка, в тій напханій цікавими залі, публікою, що мало не душилася, пріла, холодилася вахлярами й жартувала. Сальва відповідав на перші питання з чемним, утомленим видом. Президент силкувався роздратувати його, жорстоко докоряючи йому за нужденне життя його молодости, перебільшуючи його хиби, осуджуючи неморальність його життя з мамою Теодорою і з Селіною — його малою донею, але він відповідав спокійно: так або ні, як чоловік, що не має з чим критися і приймає всю відповідальність за свої вчинки. Він признався цілковито до всього й повторив тепер своє признання зовсім спокійно, не міняючи