Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 20. Переклади (1962).djvu/504

Цю сторінку схвалено

жати з кнеблем в устах, а шнур, яким ви зв'язали мене, вгризався в тіло аж до крови. Я гадав, що згину, поки мене розв'язали. Але що ж далі, Коне?

— Коли ми рішуче заявили Дікові, що він дістане лише четверту частину нарівні з нами, він розлютився і сказав, що зараз бере свою половину і піде собі, куди йому треба. Він похилився, щоб узяти мішок, і тут я трошечки торкнув його заступом так, що йому більше вже не треба було нічого. Ми вложили його в домовину і прикидали землею.

— А тепер, Ізааксе, гайда в дорогу! — промовив Морґан. І живий покійник Кон Стіль та його товариші Морґан та жид бушманець поїхали далі в гори.