Австралійське письменство належить до наймолодших паростей письменства англо-саксонської раси, що обіймає письменства триєдиного королівства Великої Британії з Ірляндією, далі письменство північної Америки з Канадою, далі англо-індійське та автралійське. Це останнє числить несповна 100 літ і розвивається досить самостійно серед досить незвичайних обставин. Біла раса заступлена в Австралії зовсім невеликим числом людности, що виносить досі малощо понад 4 мільйони. Ця людність живе більшими масами, більш або менш по европейському типу в більших містах Сіднею, Мельбурні, Аделаіді та Брісбані. Зовсім інакше виглядає життя по малих містечках та розкинених фармах, де безпосередніми сусідами білих людей являються тубільці, китайці або мурини. Біла людність Австралії мала своєю основою карні колонії, до яких з кінцем XVIII віку англійський уряд почав висилати своїх злочинців та непоправних неробів. Перша така колонія заснована була в 1788 р. на місці, де тепер стоїть місто Сідней. З часом одначе знайдені в Австралії розсипи золота звабили до цієї частини світу немало еміґрантів та авантурників із ріжних націй, головно французів і німців. Торговельні зносини з давних давен приваблювали до Австралії численленних китайців, а негрів спроваджували білі люди як невільників або слуг. Із тих ріжнорідних елементів починає помалу вироблятися щось подібне до окремої нації, якої розвоєві сприяє майже зовсім самостійне політичне життя з республіканським устроєм і власним парляментом, хоч і під зверхнім протекторатом Англії.
Купці і фармери, оце два головні типи білих інтеліґентних людей, з яких склається австралійсь-