органів у великій катедральній церкві; і все довкола розширювалося чимраз далі і вище аж до таких колосальних розмірів, що вже не тілесне око, але хіба око духа могло обняти їх. У середині того простору носилася блискуча куля, а на ній стояв велетень, гордий, випростуваний — і грав на скрипці. Ця куля — чи це було сонце? Не знаю. Але в рисах велетня пізнав я Паґаніні, лиш ідеально гарного, облитого небесним сяйвом, усміхненого добротою і примиренням. Його тіло пишалося розкішною мужньою силою, ясно-синій одяг обіймав ублагороднені сустави. Стояв отак сильно і непохитно, величний образ божества, поводячи смиком по струнах, і здавалося, що все сотворіння послушне його тонам. Він був чоловік-планета, довкола якого крутився весь світ, визвонюючи мірно-врочисто блаженні ритми. Ті великі світила, що так спокійно ясніючи плавали довкола нього — чи це були небесні зорі, а ця дзвінка гармонія, що повстававала з їх рухів, чи це була музика сфер, про яку так багато незглибимого наговорили поети та пророки? Іноді, коли я, напружуючи всю свою силу, визирав далеко-далеко в замрячену далечінь, то здавалося мені, що бачу білі, розвіяні шати, якими обвинені колосальні мандрівники йшли з білими палицями в руках. І диво! Золоті головки тих палиць, це були власне ті великі світила, які я вважав зорями. Ті мандрівники сунулися широчезним кругом довкола великого скрипача, від тонів його скрипки розблискувалися чимраз ясніші золоті голівки їх палиць, а хорали, що лилися із їх уст і які я міг уважати за мелодію сфер, це була властиво лише невмовкаюча луна тонів його скрипки. Якась невимовна, свята сердечність чулася в тих звуках, що іноді тремтіли ледве чутно, як таємний шепіт над водою, то знов солодко страховинно густішали, мов голоси рогів у місячнім світлі, а потім нарешті загриміли непогамованими
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 20. Переклади (1962).djvu/401
Цю сторінку схвалено
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b2/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._20._%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%281962%29.djvu/page401-1024px-%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._20._%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%281962%29.djvu.jpg)