Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 20. Переклади (1962).djvu/307

Цю сторінку схвалено

Може цього року він уже дешевший, може коштує лише десять франків? А якже, це справді той самий, що торік, і вона купує його за десять франків. Обережно завиває його у свою стару хустину і пригортає з любов'ю до грудей, як хору дитину.

Та хоч як вона поспішала, все ж таки забарилася на дві години. Коли прийшла до хати, дитина вже була нежива.

По двох днях поховали хлопчика, а гарного паяца положено йому в труну, щоб мав бодай у гробі свій різдвяний даруночок.

Стара помандрувала по кількох тижнях за хлопцем.

 
——оОо——