знаки, по яких її можна пізнати, щоб ніхто, допускаючися злочинного укривання, не міг оправдатися незнанням.
При цих словах Венера подала йому картку, на якій було ім'я Псіхеї і її рисопис. Зробивши це, Венера зараз подалася додому. Меркурій не занедбав сповнення її наказу і, перебігаючи всі краї і всі народи, скрізь оголошував премію за повідомлення: "Коли би хто міг зловити або вказати криївку втікачки, дочки королівської, невільниці Венери, по імені Псіхея, нехай явиться чим скорше при Metal Murcial[1] і скаже про це і за свій труд одержить від самої Венери сім солодких поцілунків і ще один найчарівніший, на який тільки здібні медові уста богині".
Оголошена таким способом Меркурієм така велика премія наповнила всіх смертних охотою до її одержання. У Псіхеї вона відняла решту всякого вагання. Ось вона наближається до дверей богині: звідси вибігла одна із служебниць Венери, на прозвище Звичка, і зараз як тільки могла на весь голос закричала:
— Нарешті, паскудна шлюхо, ти приходиш до пізнання, що маєш паню над собою! Нарешті при всій твоїй безличності ти пізнала мабуть, скільки труду прийняли ми пошукуючи тебе. Та добре, що насамперед попала ти в мої руки. Це так, як коли б ти вже була між самими пекельними раками, бо тепер ніяк не уникнеш страшної кари за твою втечу.
І сміло встромивши пальці в її волосся, потягла її, хоч зовсім безвідпорну. Коли Венера побачила її притягнену, вибухла превеселим сміхом, а звичаєм розсерджених, потрясаючи головою і щипаючи себе за праве вухо, закричала:
- ↑ Metal Murcial це була в римськім Circus Maximus східня, остання мета для кінських перегонів, де оголошувано не тільки висліди перегонів, але також і інші публічні акти і справи.
