Поза будинком по городі ходив пан у камізельці.
— Грицю! — сказав батько.
— Га! — сказав Гриць.
— Видиш оту хату?
— Видзу.
— Пам'ятай собі, це школа.
— Ба, — сказав Гриць.
— Сюди будеш ходити вчитися.
— Ба, — сказав Гриць.
— Справуйся добре, не пустуй, пана професора слухай. Я йду, щоби тебе записав.
— Ба, — сказав Гриць, майже нічого не тямлячи, що говорив батько.
— А ти йди з оцими хлопчиками. Візьміть його, хлопчики, з собою!
— Ходи! — сказали хлопчики і взяли Гриця з собою, а тим часом батько пішов в огород поговорити з професором.
Увійшли до сіней, в яких було зовсім темно і страшно воняло торішньою гнилою капустою.
— Видиш, там? — сказав до Гриця один хлопчик, показуючи в темний кут.
— Видзу, — сказав тремтячи Гриць, хоч зовсім нічого не видів.
— Там яма, — сказав хлопчик.
— Яма! — повторив Гриць.
— Як будеш зле справуватися, то професор всадить тебе в оту яму і будеш мусіти сидіти цілу ніч.
— Я не хоцу! — скрикнув Гриць.
Тим часом другий хлопчик шепнув щось до першого хлопчика, оба засміялися, а
