економська діяльність. Щоб показати це наглядно, він сильно стріпнув пальцями, щоби стрясти з них учений крейдяний порох, і замість нього взяв у руки свою тростину. І немов орел слідить з гори за добичею, так і він озираючись по клясі, зійшов із підвищеного градуса[1] і почав свій обхід.
Перший, на котрого навинула його зла доля, був якийсь маленький, слабенький і дуже заляканий школярик. Він увесь у поті, нагнувшися над скриптурою, працював зі всієї сили, щоби вдержати перо в дрижачих пальцях і що хвиля позирав на таблицю, стараючись виводити на папері такі самі крючки, гачки та ковбаси, які вивела вправна економська рука на таблиці. Та ба, рука його дрижала, крючки, гачки та ковбаси виходили ламані, нерівні, — навіть перо непослушне щохвилі крутилося в пальцях, скрипіло, порскало, немов гнівалося чогось і бажало якнайшвидше з них видобутися.
Валько став над ним, мов кат над душею, і злобно всміхаючись, не кажучи й слова почав приглядатися його роботі. Бідний хлопець прочув лихо і до решти стратив усяку власть над своєю рукою і над непослушним пером.
— То ти так пишеш? — процідив звільна Валько, але тим швидше свиснула в повітрі його тростина і оперезала змією плечі бідного хлопця.
- ↑ Градус — це підвищення в школі, де стояв стіл, на яким сидів вчитель. Повести на градус, це значить положивши на вчителеве крісло учня — бити учня.
