Каїн. Мертвих і вічних, безконечних, сильних, Страшнії тайники простору, безлік Світів існуючих, минувших,— словом Бездну огромних творів, сонць, земель І місяців, що з музикою грому Котились в безмір своїми шляхами; Так, що сказати сього в людській мові Не мож. Лиши мя, Авель. А в е л ь. В твоїм оці Неземний жар горить: вогнем незвиклим Лице палає; дивні і важкі Слова твої; мій брате, що тобі? К а ї н. Мені? А що ж би?.. Прошу тя, лиши мяі Авель. Ні, аж враз жертву принесем з молитвов. К а ї н. Будь ласкав, Авель,— сам жертвуй! Тебе Єгова любить. Авель. І тебе чень тож. К а ї н. Ні, тебе більш,— но що мені до того! Ти ліпше вмієш му служить, ніж я,— Ну, і служи му сам,— а не зо мною. Авель. Не варт бим, брате любий, бути сином Адамовим, якбим не чтив тебе 90
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/91
Ця сторінка ще не вичитана
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2c/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._19._%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%281960%29.djvu/page91-1024px-%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._19._%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%281960%29.djvu.jpg)