Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/72

Ця сторінка ще не вичитана

Якби нічого не вкусило — аніж Сво життя маленьке мало так Страшною муков окупить, хоч лік І переміг її. Л ю ц и ф е р. Но ти сказав, Що над усе тоту кохаєш, що Ураз з тобою ссала груди Єви, А нині своїми годує твоїх Дітей.— К а ї н. Так! Чим би я без неї був! Л ю ц и ф е р. А я чим? К а ї н. Ти хіба нічо не любиш? Люцифер. А Бог твій любить що? К а ї н. Всіх нас, як каже Отець,—-хоч в жизні того в нас не видно. Люцифер. Так тож не видно, чи я люблю, чи Не люблю,— окрім лиш великих цілей, Всесвітніх, супротів котрих усе, Мов сніг, щезає. К а ї н. Сніг? Се що таке? 71