Пустинник — сумирний сусіда з вовком; Під захистом цих конарів розлогих Живе любов, братаються в спокою Природа й чоловік. І відколи Тіяра римська має в своїй власті Святі ці гори, ані князь, ні цісар, Ніхто не має права турбувати Тиші цих борів криком, рогів грою И собаками. Гавкання віддаляється. Галас ловів раз сильніший, то знов слабший, глухне й починається знов. Хіба сам папа міг би… Та він не може, він лиш душ ловець, Ні, навіть найпідліші святокрадці Не сміли би в оцім святому місці Пролити кров, потурбувать пташок Небесних, божих співаків. А хтось же Насмілюється! Хто ж цей очайдушник? Старий чернець, з палицею в руці, ноги покриті пилом, виринає при вході до печери 11а ньому накидка паломника, а під нею ряса домініканця. Це Торквемада. Він зупиняється на порозі. У нього борода сива, у Франциска a Paulo біла. ДРУГА СЦЕНА Франціск a Paulo, Торквемада. Торквемада. Помайбіг, старче І Франціск a Paulo. Будь здоров, мій брате! Торквемада. Позволь мені на хвильку тут спочити! 398
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/399
Ця сторінка ще не вичитана
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2c/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._19._%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%281960%29.djvu/page399-1024px-%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._19._%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%281960%29.djvu.jpg)