нього промовляє його провідниця, про яку з легко зрозумілих причин я не подаю нічого більше, тільки її промову: Провідниця дев'ятого сліпого. Сліпцям, що тут свої з'являли болі, Ви радо співчуття вділяли свого; Та цей ось ще завидує їх долі, Боїться гніву, як би вирік слово. Німий у своїм болю, що лиш частці Його рівнятись можуть болі всіх тих там,— Бажає він, незнаний, в своїй масці Дійти без слова аж до смерти брам. Ось стукаєм. Впустіть його уже! Великого терпливця, що лише В обіймах смерти віднайде здоров'я! Впустіть сліпого і німого мужа, Що, ранений надмірною любов'ю, Лиш в смерті пільгу віднайде й подужа. УУ цьому діялогу показано і подекуди вияснено причини нездібности, невідповідности і похибности людського розуміння і пізнавання супроти божеських річей. На першім сліпім, що сліпий від уродження, показано причину, що з самої природи понижує і спиняє нас. На другім сліпім, що осліп від отрути за- здрости, зазначено причину, що лежить у завзяттю і бажаннях, які відвертають нас і зводять на блудні дороги. Третій сліпий, що осліп від наглого блиску надто яркого світла, 376
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/377
Ця сторінка ще не вичитана
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2c/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._19._%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%281960%29.djvu/page377-1024px-%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._19._%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%281960%29.djvu.jpg)