Руф. Так на хрести їх всіх і всіх до ям, Огні паліть, одежу з них зривайте, Хай знають, що е Рим і міць його. В'язні. Та найміцніший єсть Господь всіх сил. Руф. Побачимо, хто буде найміцніший. Вина сюди! Вояк подає йому повну чарку, він вихиляє її й відкидає. Отак схристивши руки Я налюбуюся на ваші муки. Вояки повідв'язували решту в'язнів і пороздягали їх, мужів поприв'язували до хрестів, жінок повтикали до ям під хрестами і порозпалювали вогні під ногами розп'ятих. Втім, у глибині, сцени зчиняється рух, купа війська входить на вал. Центуріон до Руфа. Оце шпіони наші повернули. Руф. Хай стануть тут! Ці швидко скажуть нам, Чого від тих ми не могли добитись. Центуріон приводить трьох римських шпіонів, що низько кланяються Руфові. Руф. Ну, Сергіє, що там? 357
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/358
Ця сторінка ще не вичитана