Ця сторінка ще не вичитана
Е д і п. Так веди ж мене відсіля! К р е о н. Йди ж! Та тут лиши дітей! Едіп. Ох, не відбирай мені їх! К р е о н. Не бажай все здобувать! Те бо, що в життю здобув ти, Не je добру тобі пішло. Едіп 1 Креон ВІДХОДЯТЬ. Хор. Гляньте, рідних Теб міщани! Гляньте, ось вам той Едіп, Що вгадав загадку славну И царську власть за те здобув, І котрого щастю в місті Мовчки хто не завидів? А в яку тепер безодню Горя лютого він впав! Отому не слід нікого За щасливого вважать На землі, хто дожида ще Дня останнього життя, Поки без біди у вічну Він пристань не запливе. КІНЕЦЬ Перекл. 1894 314