Й о к а с т а. Чим же може він Тебе потішить, як прийде? Е д і п. Ось чим: Коли те саме скаже він про мене, Що й ти, то я мину ще чень біди. И о к а с т а. А що ж такого я тобі сказала? Едіп. Ти мовила, що він доніс вам, мов то Розбійники Лайоса вбили. Скоро Пастух цей і тепер стояти буде При тім числі, значить тоді: не я Убив цього; бо ж що кількох людей, То не один. Та скоро скаже, що Один це був, тоді вже певна річ, Що злочин цей тяжкий спада на мене. Й о к а с т а. Та ні! Будь певний, що він так/ сказав І не візьме назад свойого словД. Ввесь город чув це, не лиш я сама. Та хоч би й відступив тепер де в чім Від своїх давніх слів, то в жоден спосіб Це ще не доказ, пане мій, що ти Лайоса вбив. Бож Феб йому пророчив, Що мусить згинуть з рук мойого сина. А прецінь, цей нещасний теж його Не вбив, бо сам іще давніше згинув. От тим то відтепер задля віщби Я й оком не зморгну ні в цей ні в той бік. 277
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/278
Ця сторінка ще не вичитана
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2c/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._19._%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%281960%29.djvu/page278-1024px-%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._19._%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%281960%29.djvu.jpg)