Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu/78

Ця сторінка вичитана


Пополовині розділим. —
Ахмед взяв цівку на плечі,
Зібрався, рушив щодуху
В Тодорчиную пивницю.
Сховався в темнім задвірку
І став Ілька дожидати.
Тодорка ходить по двору
І до Ахмеда говорить:
— Ахмеде, заптій турецький,
Піду я ще на гостинець
Та подивлюся по шляху,
Чи там Ілько не надходить,
Отой поганий розбійник? —
От і замкнула пивницю,
Ще й двері ковбом підперла
Та й на Ілька погукнула:
— Гей, Ільку, Ільку мій милий,
Сам тобі ворог спіймався! —
Ілько покликав дружину;
Вони Ахмеда спіймали,
Назад му руки зв'язали,
Його на паль посадили.

 
ДІВЧИНА-ВОЯЧКА
 

Зібрався збір в Царгоро́ді:
Хто має сина, хай вишле,
А хто не має, сам піде.
Микола сина не має,
А тільки має три до́чки
І так клене їх сердито:
«А дав би Господь, дітоньки,
Щоб в один гріб вас поклав я,
Справляв за вами поми́нки,
Третини і десятини
Й пропої в чисту неділю!»

Найменша Радка-мізинка
Отак до батька говорить: