Цю сторінку схвалено
Андрій Немоєвський
I.
Мені не снилось, що я птах,
Що верстаю в сонці шлях,
Понад бурі, понад гори,
Понад землі, понад море.
Мені снився щастя май
І свободи ясний край
І братерство, любі речі…
Снились мрії молодечі.
II.
Що завтра дасть? Ті самі мли,
А в млах ті самі сни.
А свіжий ранок коли загляне,
То пустка духа ще ширша стане
І сліз ще свіжих не мало кане.
Що завтра дасть? Ті вічні сни,
Ті вічні сльози, вічні мли…
І тільки в мізку думи нові
Будуть снувати коло надії,
ЯК коло надії нетлі нічнії
III.
Вони вам говорять, що юність то май,
А гонять вас шляхом могил!
Вони вам говорять: любити то рай,
А пера обдерли вам з крил.
Вони вас так любо стискають рядком,
А лютість з очей їх пала:
Вони вам чоло обплітають вінком,
Аж кров потече вам з чола.
