Ця сторінка вичитана
І ще дав тепера
Мені пан Дедера
Много мудрих рад,
Як в різні моменти
Бахові пац'єнти
Мають знати лад.
Вабить і благає,
Мов Сирена грає —
Чоботи я взув,
Вдяг камізельчину,
Сурдут, кожушину,
А штани забув.
Коні і жандарми
Ждуть вже коло брами,
Кличуть: «Гей!» та «гов!»
«Ще хвилинку, братця,
Дайте попрощаться, —
Буду враз готов!»
V
Місяцю, рогачу!
Ти жіночу вдачу
Добре мусиш знать.
Що з ними на віку
Горя чоловіку —
Не тобі казать.
Ти дивився стиха
Не так много лиха,
Не так много чвар, —
Біль і сум подібний
Знаєш ліпш, ніж бідний
Брат наш газетяр.
