Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu/369

Ця сторінка вичитана



І вже Перун у кайданах
Ляг у цюпі спати,
А юристам параграфів
Годі підшукати.

Бо той, хто давав закони,
Не гадав ніколи,
Щоби цар міг навіть бога
Взять на протоколи.

Вранці входить апеляц'я
До царя тривожна,
Що закона на Перуна
Підшукать не можна.

Цар лиш глипнув, потім крикнув:
«Ви осли нездарні!»
По воєнний суд посланців
Вислав до касарні.

Суд воєнний се змайструє,
Мов з'їсть з маслом каші,
Бо він має всі закони
В однім патронташі.

Суд воєнний на цивільний
Дивиться звисока:
Він не судить по законах,
Лиш шах-мах від ока.

Суд воєнний — вовче горло,
А жолудок щуки;
Чи хто винний, чи невинний,
Проковтне без муки.

Суд воєнний, мов той творець,
По одному слові
Присуд правно закріплений
Мав напоготові;