Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu/367

Ця сторінка вичитана


«Кожному ти в очі бризнеш,
Що на думці, зично, —
Тим-то кожний є твій ворог.
Чи ж се політично?»

А як жінка так воркоче
Й лає раз по разу,
Не лиш мужа, й бога може
Довести до сказу.

Ах, Перуне, Перуночку,
Жаль тебе і шкода.
Завтра ж бо тебе чекає
Пресумна пригода.

Ой, Перуне нещасливий,
Як ти міг в тім тоні
Наганьбить царя і пана
Так без церемоній?

Ой, Перуне, що ти здумав,
Нещасливий боже?
Утікай! Бо як спіймають,
То й грім не поможе.

 
Третя пісня
 
ВОЄННИЙ СУД
 

Боже! Бути поліцейським,
Там-то вжитки гарні!
Кого хоче, того вхопить,
Пре до буцегарні.

Кожний мусить його чтити;
А хто не до шмиги,
За зневагу поліцейських
Махай до хурдиги!