Ця сторінка вичитана
«Рано встане: до снідання
Росу тра кропити,
Місяць до хлівця заперти,
В сонці натопити.
«Тут чортяк, нічнії мари
У мішки затикать,
А там зірок тю-тю! тю-тю!
В курятник іскликать.
«Кожна пташка, кожний хрущик,
Слон чи то блощиці,
Має рано свій прожиток
З божої скарбниці.
«А вже як устануть люди,
Там така содома,
Що від вереску не тямиш,
Чи всі в тебе дома.
«Хто не мав ніколи в вусі
Мухи ні мурашки,
Той не знає Перунові
Ранні придибашки.
«Там-то крику, там благання,
Що аж вухо в'яне:
Сей співа, зітхає, шепче,
Той псалтиру тягне.
«А чого хотять від мене,
Годі й пригадати;
Одурів би, хто б усе те
Хтів запам'ятати.
«Сей здоров'я, ся дитини,
Той хліба й омасти,
Ті, щоби я не позволив
У фабриках прясти.
