Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu/353

Ця сторінка вичитана
СВЯТОПЛУК ЧЕХ
 
СКРИПАЧ
 

Вмер старий скрипач;
Роду не покинув,
Лиш лишив громаді
Скрипку і дитину.

Як звичай велить,
Все майно списали,
Колисать дитину
Бабу напитали.

Навіть на колисці
З уряду печать, —
О дитя ж хай дбає
Божа благодать.

То дитя бабуся
Теж здала на Бога,
А сама заснула
На печі небога.

Аж нараз опівніч
Схопилась: хатину
Освітило світло
Місячне, як в днину.

Ах, а при колисці —
Аж обхопив страх! —
Там скрипач старий
З скрипкою в руках.