Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu/162

Ця сторінка вичитана


Як сніг упав глибокий,
Ну ж на санки тоді!
То їхали три копи,
Три рази по три копи
На козій бороді.

Пора додому їхать, —
Та коней не знайдуть!
То сіло їх три копи,
Три рази по три копи
На один лісковий прут.

А як прийшли додому,
Ну ж пити без кінця!
То випили три копи,
Три рази по три копи
Кватирочку винця.

Лягли всі п'яні спати
В опівнічній тиші, —
Поклалось їх три копи,
Три рази по три копи
В залізку без душі.

 
УТЕКА ФРАНЦУЗІВ ІЗ РОСІЇ 1812 РОКУ
 

З їздцями й кіньми та козами,
Отак-то поразив їх Бог,
Повзе заметями й снігами
Французьке військо без дорог;
Сам цісар на утеці,
Вояки в небезпеці,
Їздці й вози та коні
Біжать, мов у погоні.

Сам цісар без війська, а військо не здужа,
Без цісаря військо, стрільці без оружа,
А чоботи без острог,