Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu/148

Ця сторінка вичитана
ІЗ ПОРТУГАЛЬСЬКИХ НАРОДНИХ ПІСЕНЬ
 
ДІВЧИНА ВОЯЧКА
 
1. ГРАФ ДАРОС
 

Знову вибухла війна
Франції та Арагону.
Бідкає старий граф Дарос:
«Горе, що я постарівся
Й ні одного не мав сина.
Сім дочок у мене гарних,
Як чеснот сім християнських,
Але жодна в них до війська
Сил не має, ані хисту».

Вчула со дочка найстарша,
Мовила рішучим тоном:
«Тату милий, не турбуйся!
Дай мені коня та зброю,
Я за сина вам постою».

«Доню, всяк тебе пізнає
По огню, що в очах грає!»

«Як приправлю гострі вуса,
Стану з вояками в ряд,
Всякого мине покуса,
В мні дівчину пізнавать».

«Доню, всяк тебе пізнає,
Бо широкий карк у тебе».
«Візьму прилбицю широку
Для військової потреби».