Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu/132

Ця сторінка вичитана



«Як же ж мені бути послом твоїм воли?
Я ж Асберна того не бачив ніколи!»

«Іди оцим шляхом все д'горі та д'горі,
Там Асберн сидить у оружному зборі.

«Сидить у тім зборі і на арфі грає,
А на правій руці злотий перстень має.

«Ось вам, пане Асберне, сукню, — сказала! —
Се моя сестра вам у дарі прислала».

Присутні одежу гуртом оглядали,
Майстерні рисунки на ній подивляли.

«Благослови, Боже, ті пальчики милі,
Що рожі й лілеї на сукні нашили!

«Відповідь дівчині, хай здорова буде,
На моє весілля хай сюди прибуде.

«Хай сюда прибуде шляхом, не водою,
А на тім весіллю буде молодою».

І послав їй дари по своїй охоті —
Гребінець золотий і дружину у злоті.

 
ЖИВИЙ МРЕЦЬ
 

То був у нас молодий пан Мартин, —
Слуга була в нього стара;
Її він питає: «Як маю Лукію
Вивабить із монастира?»

«Не вір, пане, в чари, ляж тільки на мари,
І тихо лежи, мов мертвий!
Піде вість по краю й ніхто не пізнає,
Що ти ще здоров і живий».

А в п'ятий день тижня, в п'ятницю святую,
Мартин ураз захорував;
А вже в суботу в дев'ятій годині
На марах мертвий він лежав.