Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu/90

Сідаю. Діти, тут при МНІ сідайте! Сідають. Тепер не смієш силою мене Відсіля гнати. В ідей я не вступлюсь, Аж князь прийде. А що потому буде, Про це мені байдуже! Гарниш заламує руки. Жінко! Жінко! Чи ти безумна? Господи, пропав я! Ось князь надходить! У розпуці бігає по покою, ламаючи руки. Я В А II Ті самі, Князь і два слуги. Князь у дверях, обернений до слуг. А догляньте коней! Не зараз до води! Нехай відсапнуть. А витріть добре! Соколи є всі? Слуга. Усі. Я взяв їх під свою опіку. Князь. Гляди ЖІ До другого. А ти приглянь там за хортами! У Босого скалічена нога. Покличте Власа, щоб оглянув рану! Слуга. Я вже казав покликати його. Чи ще що нам прикажете? Князь. Досить На нині. Ви втомились. Відпічніть! А завтра суд у нас! Пришліть мені Варнаву! Чи полагоджено все, Що треба? Гарниш. Я доглянув, пане! Все Готове: і шатро й лавки й столи. Слуги ВІДХОДЯТЬ. Князь. А, ТИ тут! Оглянувся й побачив Предславу. А це ЩО? Гарниш. Кидається йому до ніг. Карай мене Чи милуй, княже! Це моя вина! 89