Микола. Отже я зараз покажу тобі, що я не віхоть. Марш мені з хати! Хапає його за плечі.
Жандарм відтручує його. Іди спати, Миколо! Ти трохи п'яний.
Микола. П'яний, чи не п'яний, не твоя річ. Але ти мені геть із хати забирайся!
Жандарм. Отже не вступлюся. Тут і заночую, коли мені схочеться.
Микола лагідно. Вступися, Михайле! Не доводь мене до лютости.
Жандарм лагідно. І ти не доходи до лютости, небоже, це нездорово. А я справді у тебе заночую. А завтра обидва разом підемо до міста.
Микола. Обидва разом? По що?
Жандарм виймає папір і показує. Ади, знаєш оцей папір?
Микола. Чорти б його знали, а не я!
Жандарм. То зле, Миколо! Не вадило б тобі його знати. Тут і про тебе дещо написано.
Микола. А що там про мене написано?
Жандарм. Наказ із суду, аби тебе приставити. Я ще нині маю його доручити війтові. Там знов на тебе в суді щось наговорили.
Микола. Га, Юдо! Так ти знов з того боку підо мною риєш? Зовсім мене доконати хочеш! Вириває йому з рук папір і рве на куски. На, маєш, маєш, маєш!
Жандарм. Дурню! Що ти зробив? Чи ти знаєш, що тобі буде за це?
Микола. Не мені, а тобі.
Жандарм. Ні, тобі! На маєш раз! Б'є його в лице. Це на завдаток! На маєш два! Замахуеться.
Микола хапає карабін. На тобі також раз! Кидається на Михайла.
Анна кидається між них. Миколо, набік!
Микола відтручує її. Ти сама набік!
