Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu/54

Цю сторінку схвалено
 
ЯВА XI
Ті самі, жандарм і Анна танцюють. Помалу танцюючі пари розступаються. На всіх лицях обурення. Жандарм і Анна лишаються самі

Жандарм побачивши це, зупиняється грізно. А це що? Обертається кругом. Чому не танцюєте?

Парубки кланяються лукаво. Нам досить.

Жандарм. Як то? Не хочете більше?

Один парубок. Ні, помучились.

Жандарм. Хлопці, це ви задля мене?

Парубок. Може й так.

Жандарм. Що? Ви смієте мені такий стид робити?

Парубок сміліше. А пан сміють нам такий стид робити?

Жандарм. Який?

Парубок. Танцювати з такою жінкою.

Жандарм. З якою?

Парубок. Самі те ліпше знаєте, з якою. Ми з нею не танцюємо.

Жандарм. Але я з нею танцюю. Ви мені не смієте стиду робити. Я цісарський слуга.

Парубок. Ми всі цісарські. А до танцю ви нас не присилуєте.

Жандарм м'якше. А може й присилую. Кричить. Жиде! Гей, Шльомо!

 
ЯВА XII
 
Ті самі і Шльома, за ним війт

Шльома з ліваром у руці. Чого вам треба, пане постенфірер[1]?

 
  1. Постенфірер — начальник посту.

53