Жандарм. Слава Ісусу!
Селяни й селянки кланяються. Слава навіки!
Жандарм. Я чув тут перед хвилею музику, бачив танець.
Парубок. Ну, а хіба що? Не вільно нам?
Другий парубок. Нині пушення.
Третій парубок. Нам пан начальник дозволив.
Жандарм. Ну, ну, та я нічого не кажу. Потанцюйте собі. Ну, музики, грайте! Най почую, як ви тут у Незваничах умієте. Може й мене охота візьме з вами покрутитися. Дозволите, хлопці?
Парубки. О, просимо, просимо!
Перша жінка. Та й справді пішла з ним.
Друга жінка. Видно, що їй зразу ніяково було. Трохи противилась.
Настя. Ще не привикла, кумо. Але привикне швидко. Він її привчить.
Друга жінка. Та й страшний же! А найстрашніший, як усміхається. Так ті зубищі білі та великі виставить, що здається чоловікові — ось-ось укусить.
52
