Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu/418

утопити. 1 нас їак При найближчій нагоді втопиш. Рахміль. Ну, що ви? Що ви? Та нехай мене Бог боронить! Олекса. Аяб тобі ось що порадив, Рах- мілю. В теперішній справі з писарем ми не хочемо тобі шкодити, хоч ти знаєш, що могли б тебе разом з ним запакувати. Та не знаємо ще, чи писар сам тебе не притягне. Рахміль. Я вже буду про те старатися, щоб він мовчав. А то знаєте, як схоче балакати на мене, то себе ще гірше втопить. Олекса. Ну, це вже тобі про ваші шахрайські штучки ліпше знати, ніж нам. Так ось що скажу. Поки справа з писарем скінчиться, мусимо тебе держати в руках. Рахміль. Ай, вай мірі Олекса. А як буде по всьому, то я б тобі радив забиратись з нашого села добрим способом. Ми від тебе ґрунт відкупимо, навіть пропінацію1 відорендуемо. Рахміль. Ну, ну, не потребуєте про те турбуватися 1 Я собі такого знайду, що її від- орендує. Олекса. Як знаєш. Але ґрунту ми не дозволимо нікому іншому купити. Заплатимо тобі, що слід, а нового орендаря на твоє місце до села не пустимо. Рахміль. Ай, вай мірі Олекса. А ти собі, небоже, забирайся від нас. Рахміль. А як я не схочу? 1 Пропінація — державна продаж горілки, чи взагалі шинок. 415