нього скаргу на письмі за несумлінне вибирання податків, суд сам завізве. Писар. Дякую вам, пане начальнику, за вашу ласку І Це ваша робота в змові з отими бунтівниками, читальниками! Але не тіштеся перед часом! Прийде криска й на вас. Адже ми спільники були! А податкові гроші в орендаря пропали. Олекса. Помиляєтеся, пане писарю. Податкові гроші ніякі не пропали окрім тих, що ви неправно поперебирали в людей і сховали до власної кишені. Писар. І ти відзиваєшся, жабо? Чекай, ще я тобі досолю! До жандаря. Пане постенфірер! Оце є той самий Олекса Коваль, що тут у селі бунт робить. Я подав на нього реляцію до староства й там мені обіцяли, що його зараз кажуть арештувати. Жандарм. Я такого наказу не маю, але маю щось інше. До Олекси. Ви Олекса Коваль? Олекса. Я. Жандарм. Маєте тут оце від староства. І ПІДПИШІТЬ мені реверс 1 . Подає папір. Олекса. А то що таке? Ж а н д а р м. Адже ж умієте читати, то прочитайте. Олекса розгортає листа. Ах, статути нашої читальнії Намісництво потвердило.Люди,чуєте? Маємо читальню, нову читальню! Люди. Гурра! Хай живе читальня! Грінчук. Всі до неї приступаємо! Р я б и н а. Слухай, Олексо, а мене приймете? Олекса подає йому руку. З дорогої душі. 11 Реверс —розписка. 413
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu/416
Ця сторінка ще не вичитана