Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu/350

Василь. А ти гадав, що вже як голова, то має бути як пень? Микита. А може як відзамок *. Олекса. Спокій, хлопці! Що це вас за жарти беруться? Зачинаймо читальню! Митро. Ні, ти нам насамперед скажи, що то за дівчина була, до котрої ти тут залицявся? Василь. Та тю на тебе, навіжений Товкачуі Хіба не бачив, що це війтова Оришка? Адже Олекса до неї давно… теє… Митро. Он як! А я й не знав! Ха-ха-хаі То було би добре! Адже ж я думав до неї сватів слати цієї осени. Олекса холодно. Я тобі не бороню, шли! Митро. Не борониш? Кланяється. Клінне ва- шеці дзєнькую2, але я не хочу. Чув я, що у війта дуже високі пороги,. то якби ми обидва один почерез другого летіли, то знаєш, могло би до каліцтва прийти. А так, знаєш, братчику, що? Стрібуй, насамперед, ти, по чому там ло- коть борщу. А я тим часом постою на дорозі та й на готове подивлюся. Сміх. Олекса. Ну, нехай і так буде. Е, та не про те говоримо. Сідаймо ліпше та прочитаємо, що нового. Всі сідають, хто на лавках, хто на колодах, а хто просто на мураві. Митро. Тут у мене є нова „Батьківщина“ 3. Олекса. На тебе нині черга читати. От це й добре. А я потім прочитаю дещо з „Діла“Ч Тут у мене є кілька нових нумерів. 1 2 3 41 Відзамок — твердий кусень дерева коло корня. 2 Клінне вашеці дззнькую ~ дуже низько кланяючись вам, дякую. 3 „Батьківщина“— селянська газета, в свій час досить популярна між селянством Галичини. 4 „Д^ло"— щоденна газета. 34 Т