Чирняк. От тобі й на! От наші порятівники! Ну, панове браття, що ви на це скажете? Завадський. Я вам давно говорив, панє брацє, що шкода вашого труду так дуже добиватися цієї анкети. Г у т ак. Інтелігенти, як той казав, усе однакі: з'їсти, випити й ще в додатку окпити бідного ремісника. ЯВА XIII Ті самі без Цимбальського і Шпіцкопфа, і два послугачі вносять велику таблицю, вивіску, полакеровану на червоно, а на ній великими зеленими буквами напис: Склад обуви — John Cheerneak &. William Hopkins. Вони несуть цю вивіску аж насеред кімнати, потім стають, обертають вивіску написом до публіки, знімають шапки і здивовано оглядаються. В бокових дверях показується Агафія, що, зацікавлена, по хвилі також виходить на сцену й оглядає вивіску Перший послугач. Слава Ісусу Христу! Чирняк. Слава навіки! А це що значить? Другий послугач до першого. Та тут шевський склад, а якже. Перший послугач. Чи ми тут добре зайшли, прошу пана, з оцією вивіскою? Нас маляр вислав, 'сказав занести на оцю вулицю, до англійського складу. Чирняк розлючений. Ах ви тумани! То тут вам англійський склад? Не бачите, що тут християнські люди? Ідіть геть, бо вас і оцю вашу прокляту таблицю викину до сто громів долі сходами! Другий послугач. Не гнівайтеся, пане майстер, ми не хотіли вас образити! Ми не навмисне! Чирняк. Ідіть, нехай вас мої очі не бачуть! Ну, дивіться, люди добрі! Ріжуть нас і ще на 332
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu/335
Ця сторінка ще не вичитана