не сховаєте. Скажіть мені, але так під хайрем *, через що властиво банкротує пан Чирняк? Г у так. Ну, банкротувати він так дуже не банкротує. Щпіцкопф. Те, те, те! Я й сам бачуі Як нас приймає! Кон'як знаменитий, шинка чудова, ковбаса — моє почтеніє, значить, дихав ще чоловік! Г у т а к. Та дихає, дихає. А зменшує робітню, проста річ. Постарівся, сприкрилося робити, рад би, як той каже, трохи на політичнім конику погарцювати. Балакати багато любить, на ратуші мови говорить. Де вже йому до шила та до дратви! Шпіцкопф. То то й є! То то й є! Роз- політиковання, ось що губить наше чесне старе ремесло! Не хочуть робити, а потім кричать: Медлінг нас убив! Англієць нас дорізує! Гутак. Ну, пане, тут Медлінг і англієць зовсім окремо. Вони й таких уб'ють, що день і ніч гарують. Шпіцкопф. Може бути, не перечу! Я тільки до того річ веду, що коли прийде поміч, то в першій лінії повинні її мати власне ті, що гарують, а не ті, що політикують, а роботу занедбують. Гутак. Так, так! Це зовсім справедливо. Шпіцкопф. Ну, але скажіть же мені, з чого властиво живе пан Чирняк, коли отак занедбується? Гутак таємничо. Не знаю. Мусить мати з давніх часів дещо зложене. А крім того має сина за границею. Кажуть, що десь багато Хайре — присяга в жидів. 328
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu/331
Ця сторінка ще не вичитана