Цимбальський. І того не знаєте? Це дуже зле. Бо коли ви на день вшиляєте, наприклад, сто дратвів, то стратите сто хвилин або мало не дві години часу. А то значить на протязі року тридцять тисяч хвилин або п'ятсот годин або п'ятдесят робучих днів страчених. Чи вам не совісно? Мартин. Ні, пане, бо я ані одного штиха не страчу. Ци мбальський. Та-а-ак? А чого ж це премудрий Соломон—знаєте, як про нього повідають? Скликав він усіх кравців і шевців із цілого царства, що має їм щось дуже важного сказати. Зійшлися всі, а він і каже їм: Пам'ятайте, що коли хто шиє, то вперед зроби ґудз, а то перший штих дармо пропаде. Мартин. Це, пане, як бачу, перша анкета в шевській справі була, а нині маємо другу таку саму. Цимбальський. Пане, чи ви хочете сміятися з анкети? Мартин. Борони Господи. Хіба можна кого на сміх рівняти з премудрим Соломоном? Цимбальський Ну, глядіть же мені! Відходить від нього. Ч и р н я к. Ну, панове, анкета анкетою, але я думаю, що поперед усього слід би дещо перекусити. Робота не втече. Шпіцкопф. Це ви, пане майстер, дуже мудро сказали. А г а ф і я за сценою. Ще ні! За хвилечку буде. Чирняк. От тобі й на! Даруйте, панове, за хвилечку! Може хоче дехто з панів ще де про що спитати? Шпіцкопф. Скажіть же нам, пане майстер, як це сталося,що ваше чесне ремеслотакупадає? 322
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu/323
Ця сторінка ще не вичитана