Шпіцкопф. Не те, пане, але чи давно, як ви вступили до роботи в пана Чирняка? Криштоф. А на що пану це знати? Шпіцкопф. Як то нащо? Ми є анкета маґістрацька, мусимо все знати. Кр иштоф. Тут є пан майстер, він має записано, коли я сюди вступив, а я не пам'ятаю. Шпіцкопф. Значить, давненько таки. Видно, патріярхальні відносини між майстром і челядником. Нотує. Криштоф. Еге, вступив перед місяцем, а нині майстер мені виповіли місце. Шпіцкопф. Так? А чому ж це? Криштоф. Спитайте пана майстра, я не знаю. Цимбальський до Мартина. А будьте Ла- скаві сказати мені, яким штихом шиєте? Мартин. Як то яким? Звичайним шевським. Шиє. Цимбальський. Подвійним, правда? Мартин. Хай вам буде й подвійним. Цимбальський. А ґудз1 у дратві в'яжете? Мартин. Ні. Цимбальський. То зле. А якого часу потребуєте на один штих? Мартин. Або я знаю? Не слідив за тим. Цимбальський. То зле. Неакуратний з вас робітник. Бо припустім, що на один штих іде хвилина часу, а ви, беручи нову дратву, не зав'яжете ґудза і дратва вам висмикнеться, то ви стратите оцю хвилину часу. Правда? А скільки разів на день ви вшиляєте нову дратву? Мартин. Не знаю, не числив 1 Ґудз — вузол. 321
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu/322
Ця сторінка ще не вичитана