Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu/321

Цимбальський. А бачите! А давніше певно більше спотребовували. Чирняк. Розуміється, більше робилося, то більше смоли йшло. Ц И М б аЛЬСЬКИЙ підносить окуляри і з тріюмфом озирається довкола. А бачите, панове! Я не без цілі про це питаю. Маючи докладну еві- денцію 1 продукції смоли в нашім краю, можемо мати дуже докладну міру розвитку шевства. В нас у статистичнім бюрі вже віддавна в тім напрямі ведуться досліди. Ш п і ц к о п ф. Ну й до чого довели? Цимбальський. Ми уложили докладний квестіонар 1 2 і розіслали його до рад повітових, але досі ще не маємо відповідей. Шпіцкопф. Ну, певно. Хіба ж ради повітові смолу гонять? Цимбальський строго. Пане редактор! Це питання виглядає на іронію, але я відповім на нього поважно. Ради повітові смоли не гонять, але від того є, щоб знали все, що діється в повіті. Можуть наші статистики питати їх про п'янство, про лихву, про еміграцію, про вивіз яєць, про стан засівів і про політичну благонадійність людности, то можемо й ми спитати їх про стан продукції смоли. Чи так, чи ні? Шп іцкопф. Алеж розуміється, що так! Розуміється! Обертається до челядників. Панове, давно тут працюєте? К р и ш т о ф. Від восьмої рано. Шпіц копф. Я не про те питаюся, але як довгий час? Криштоф. До сьомої вечір. 1 Евіденція — відомості. 2 Квестіонар — анкета. 320