В О Л Ь ф подає руку. А gÜt Jur!1 Жандарм одною рукою стискає його руку, а другою виймає з торби кайдани й закладає йому на руку. В о л ь ф шарпає руку. Ай вай! Що пан роблять? Жандарм. Нічого, нічого! Я так тільки. А покажіть но ще другу руку! ВоЛЬф шарпає руку. Як ТО? І-Цо ЦЄ? Я НІ“ чого не винен. За що мені пан такий стид роблять? Я на пана скаргу подам! Жандарм строго. Руку сюди! Заковує його. Вмієте читати? Погляньте на цей папір! Показує папір. Знаєте, що це? Вольф. Ай вай мір! Болить! Болить! Дуже мені пан стиснули! Нічого я не знаю! Нічого не розумію! Ай вай! Жандарм. Ну, ну, тихо будьте! Ша! Я ще з вами маю слово поговорити. Вольф. Ай вай мір. Я не чую жодного слова! Болить! Жандарм виймає нотатку. Чуєте, чи ні, що маєте бути тихо? Слухайте й відповідайте на мої питання! Знаєте Онишка Козуба? Вольф. Ай вай мірі Онишка? Козуба? Якого Козуба? Що то за Козуб такий? Жандарм строго. Відповідайте на моє питання! Знаєте Онишка Козуба, чи ні? Вольф. Ні, ні, ні! Ніякого Козуба не знаю. Ані Онишка, ані Прокопа, ані Олекси. Жандарм ваглядае в папір. А Йоська Шпіц- копфа? Вольф. Йоська? Шпіцкопфа? Гм… Ні, не знаю. Жандарм. А Мендля Дуфта? 1 Добрий рік вам! 246
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu/247
Ця сторінка ще не вичитана