Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu/183

Ця сторінка ще не вичитана

Я вас прийшов тут перестерегти. Цей Марусяк продав вас усіх! За мною З Делятина страшенна вийшла ровта1: Сто пушкарів, сам Крайник, а селян Тьма тьменна. Зрадив їм сам Марусяк Оце гніздо. В тій хвилі, певно, вже Вони цей ліс довкола обступили, Обхопили залізним обручем. Грім хапає його за груди. Проклятий! Що це ти говориш? Це не може бути правда! Хоче кричати, Баюрак зупиняв його благальним жестом. Б а ю р а к. Богом вам Клянусь, що не брешу! Ще хвилечку Послухайте! Я ж тут прибіг щодуху, Щоб рятувати вас. Для себе тільки І для своєї любки Марусяк Пощаду випросив, а вас усіх Зате віддасть у руки пушкарям. Грім. О, не діжде! Проклятий! Я в тій хвилі Його тут на капусту посічу! Баюрак. А я б вам радив з ним не заходитись, А швидко з товариством утікати. Лишіть його самого і рятуйте Себе самих! Ще хвилька, і вже може Запізно бути. Грім. Щоб ти стікся1 2, хлопче! Це правда! Йду! Біжу! Нехай собі Цей Марусяк до чорта пропадає! Вибігає до колиби. 1 Ровта — військовий загін. 2 Стікся — сказився. 182