Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu/174

Мовчить. Чи то горда така, чи може Який великий біль чи жаль чи встид Замкнув їй серце?.. А ось видко й наші! Я В А НІ Бойчук, Маруся, Цар, Грім і інші розбійники озброєні в стрільби, ножі й пістолети; два розбійники ведуть Баюрака з зав'язаними очима і з руками, зав'язаними назад М а р у с я к. Здоров, Бойчуку! Що? А як там рана. Бойчук. Та гоїться помалу. М а р у с я к. Дике м'ясо Не показалось? Бойчук. Ні, славити Бога. Марусяк. А де Маруся? Бойчук. Тут в печері. Бач, Вона виходить. М ару сяк іде супротив неї. Ну, здорова, любко! Я В А IV Ті самі й Маруся Маруся подає руку Марусякові. Здоров, мій милий! М а р у с я к. Що ж ти поробляла? Маруся. Та шила трохи, ось котел помила, Та хорому перев'язала рану. Мар у сяк міниться в лиці. Марусе! Мару С Я СПОКІЙНО. Що тобі? Мару сяк. Чи я тобі Не говорив, щоб ти мені держалась Від усіх їх осторінь? Маруся. Але слабий, Скалічений… 173