Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu/167

П у тята внутрі. Ламайте двері! Рубайте келефами! Вояки на ґанку. Що За крик Отам у сінях? Де Путята? Розбійники у сінях. Стій! Хто перший випресь із дверей, той труп! ВоЯКИ на ґанку. Там бійка в сінях! Що це? Голоси з подвір'я. Зрада! Зрада! Князь з розбійниками став у дверях і добував меча, громовим голосом. Проч відси! До с:ней ніхто із вас Не втиснеться, допоки ми живі! Прихильники Гостомисла товпляться в ґанку. Розбійники в СІНЯХ. Бий! Бий! Путята всередині. О, Боже! Смерть моя! Крик, лускіт оружжя, стогнання. В О Я K И в ґанку. Це ГОЛОС Путяти! Вбитий! Проч з дверей! Пускайте! Хто б ЄТЬСЯ Там? Напирають на розбійників. Князь відслонюв візір. Це я б'юсь! Князь ваш б'есь Із зрадниками! Вояки. Господи! Це князь! Цофаються в перестраху. В сінях ще йде бійка і крик. За сценою дзвони. З правої куліси впадає юрба народа, а по-переду всіх Овлур і Предслава ЯВА VII Ті самі, Овлур, Предслава, народ уоружений чим хто міг, а також розбійники Овлур летить до ґанку. Тут б'ються! Де Ставур? Князь. Нема Ставура. 166