Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu/161

Я В A III Ті самі і Предслава Зразу чути за сценою її крик, потім вона появляється в дверях палати Предслава за сценою. Нема йогої Нема! Убили! Вкрали! З а п а в а. Га, що це? Крик якийсь в палаті? Г остомисл. Справді, ГОЛОСИТЬ ХТОСЬ. Обоє йдуть до ґанку. Предслава З розпущеним волоссям, ламаючи руки вибігає з палати. Нема! Нема! О, Господи! Це що? Вояки. Стій! Хто ти е? Невільно далі йти! Предслава. Пустіть мене! Убивці! Розбишаки 1 Чи вже поквапились? Чи вже зробили Своє прокляте діло? Г ОСТОМИСЛ підходить до неї. Жінко, хто ти? Предслава. Я знаю, хто ти! Гостомисл! Постій, Не бійсь мене! Дай руку, хай погляну, Чи є ще свіжа кров на ній? Хоче хопити його за руку, Гостомисл цофається взад. Г остомисл. Якась* Здається, божевільна. Жінко, слухай! Що сталось там в палаті? І чого Ти так кричала? Предслава. Ти мене питаєш? Сам ліпше знаєш. Нелюде поганий, Скажи, де князь? Гостомисл. Де князь? Хіба його Нема в палаті? Предслава. Каїн! Каїн! Каїн! „Хіба я, Боже, сторож брата мого?“ 160