Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu/152

І вас усіх посікли б на капусту? Яка тоді вам користь? Кунаш. Ну, й на це Ми приготовані. То запремось У княжому дворі й боронимось, Нехай нас облягають. День чи два Ми видержати можемо облогу, Аж поки поміч не прийде. О в л у р. Яка? Кунаш. Могучий князь Всеслав із Новгорода. Овлур. Так ось кому ви Київ продали! Кунаш. Воліємо Всеслава-чародія, Ніж цього скупиндрягу без душі І Овлур. А все ж цей скупиндряга нас водив І на половців і в Литву і всюди Своїм мечем писав він руську славуІ Цей скупиндряга лад завів у краю… Кунаш. А скільки вас повішав! Овлур- Що ж, небоже! Таке вже наше ремесло нещасне: Гуляй, поки гуляєш, а попадеш У руки—не прогнівайсь, на гілляку! А ось бояр приборкав він, це правда! Всім воєводам, дукам крил притяв. Ну, та за це йому лиш дякувать. Кунаш. З тобою говорить, то треба б, бачу, Наїстися гороху! Чорт з тобою! А ось до цих людей я обертаюсь. Послухайте мене, брати! Ходіть Зо мною, поможіть нам скинути Цього князя! Подумайте, за це Яка вам нагорода буде! Ви З розбійників відразу зробитесь Приятелями нового князя! Ви обдаровані багатим скарбом, Свобідні від усіх старих провин 151