Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu/141

ДІЯ ЧЕТВЕРТА Ніч. Під кінець дії починає світати. Поляна серед густого лісу. В глибині сцени кілька колиб 1 з галуззя та кори, на серед сцени вогонь горить. Над вогнем висить котел, в котрім вариться м'ясо. Коло котла порається один розбійник. Кілька розбійників сидить коло вогню, інші лежать у колибах, так іцо видно їх голови Я В А І Васюта кухар, порається коло котла. Розбійники при вогні П а н ю т а. Ну, що, Васюто! Швидко вже там буде Вечеря? Ми втомились,* спати час. Васюта. Ще хвильку потерпіть. І так ватажка Нема. Чепіль. А де ж він дівся? Далі ніч Мине! Ми стільки сіл оббігли, стільки Страху наїлись, а його нема. Васюта. Страху наїлись? Ну, значить, ви ситі. Ч'е піль. А щоб такий був ситий ти і князь І ті вояки, що їх нині стільки Довкола шляєсь, наче міх із ними Розсипався! Васюта. Які вояки? Аджеж Війни нема у нас! Хіба половці Напали несподівано? 1 Колиба — рід куреня. 140