Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/76

Ця сторінка вичитана
III
 
Притча про любов.

До Йосифа в Єгипті так
Сказав облесливий дворак:

„Ах, пане, страх тебе люблю
За добрість, за красу твою!“

Та Йосиф знав ціну тих слів,
І дворакові відповів:

„Минувше ти збудив сумне…
Мій друже, не люби мене!

„Отець любив мене й жалів —
За це братів на мене гнів,

„За це в рові я смерти ждав,
За це невольником я став.

„Потім Пентефрія жона —
Любила страх мене вона,

„Та за любов її дарму
Попав я на сім літ в тюрму.

„Тож нині… щиро признаюся,
Любви твоєї страх боюся!“