Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/55

Ця сторінка вичитана
XX
 

Як бджола,що квітам фарби
Ані паху не уймає,
Тільки сок їх ссе солодкий,
Так з людьми живе мудрець:

Що хто зробить, чи не зробить,
Зле чи добре, він не дбає,
Лиш про власні діла дбає,
Злий чи добрий їх кінець.